Гостре або хронічне пошкодження суглобового хряща

  • Головна
  • Гостре або хронічне пошкодження суглобового хряща

Гостре або хронічне пошкодження суглобового хряща

Суглобовий хрящ — це гладка, еластична тканина, що покриває кінці кісток у суглобах, забезпечуючи безболісне ковзання й амортизацію під час руху. На відміну від інших тканин, хрящ не має судин і не регенерує самостійно. Тому його ушкодження — особливо актуальна проблема в спорті, ортопедії та ревматології.

Види ушкоджень

Гострі пошкодження:

  • Виникають раптово, зазвичай після травми або удару.
  • Можуть бути локальними дефектами або відривами хрящових фрагментів.

Хронічні ушкодження:

  • Розвиваються поступово внаслідок перевантаження, неправильного навантаження, недолікованих травм або вікових змін.
  • Часто переходять у деформуючий артроз.

Причини

  • Повторювані мікротравми у професійному спорті.
  • Гостре згинання, скручування або удар у суглоб.
  • Ожиріння, дисплазії, нестабільність суглоба.
  • Наслідки вивихів, переломів або меніскопатій.

Найчастіше уражені зони:

  • Колінний суглоб (особливо медіальний виросток стегнової кістки).
  • Гомілковостопний суглоб — у бігунів і гравців у футбол.
  • Плечовий та тазостегновий суглоби — при інтенсивному навантаженні.

Симптоми

  • Біль у суглобі, який посилюється при навантаженні.
  • Скутість або блокування суглоба.
  • Хрускіт або клацання під час руху.
  • У разі великого дефекту — набряк, зниження амплітуди рухів.
  • При відриві хряща з кістковим фрагментом можливий “вільний тілесний фрагмент” у суглобі.

Діагностика

  • Огляд ортопеда, пальпація, функціональні тести.
  • МРТ (магнітно-резонансна томографія) — найбільш інформативна.
  • Артроскопія — дозволяє виявити і одразу лікувати.
  • Рентген — для виключення супутніх кісткових патологій.

Лікування

Консервативне:

  • Показане при невеликих або початкових ураженнях.
  • Обмеження навантаження, ортези, протизапальні препарати.
  • Хондропротектори, гіалуронова кислота — внутрішньосуглобово.
  • Фізіотерапія: магнітотерапія, УВЧ, лазер.

Хірургічне:

  • Проводиться при середніх та глибоких ураженнях.
  • Артроскопічна санація (очищення пошкодженого хряща).
  • Мікрофрактурування, мозаїчна пластика, авто-/алотрансплантація хондроцитів.
  • Іноді — імплантація біосинтетичних матриць.

Реабілітація

  • Індивідуальний режим навантаження.
  • Ортези, фіксатори, обмеження глибоких згинань.
  • Поступове відновлення функції протягом 2–6 місяців.
  • У спортсменів — відтерміноване повернення до повного навантаження.

Ускладнення

  • Прогресування до артрозу.
  • Хронічний біль і втрата функції.
  • Нестабільність суглоба, потреба в протезуванні у молодому віці.

Профілактика

  • Збалансоване тренування без перевантаження.
  • Корекція біомеханіки рухів.
  • Зміцнення м’язів-стабілізаторів суглоба.

Раннє лікування спортивних травм і відновлення після них.

  • Поділитися

Юхимчук О.А.

Доктор ортопед - травматолог, кандидат медичних наук.