Переломи тазостегнового суглоба

Переломи тазостегнового суглоба

Переломи тазостегнового суглоба — це серйозні ушкодження, що охоплюють ділянку з’єднання тазових кісток і стегнової кістки. Вони належать до категорії важких травм і часто потребують оперативного лікування та тривалої реабілітації. Найчастіше такі переломи трапляються у людей похилого віку через остеопороз або в результаті високоенергетичних травм (ДТП, падіння з висоти).

Види переломів тазостегнового суглоба

Переломи можуть виникати в різних зонах:

  • Перелом шийки стегнової кістки – найпоширеніший у літніх пацієнтів, може призводити до некрозу головки стегна.
  • Перелом вертлюгової ділянки (між- та чрезвертлюгові переломи) – частіше зустрічаються після падіння на бік.
  • Внутрішньосуглобовий перелом – включає пошкодження кульшової западини (тазової кістки), потребує складного хірургічного втручання.
  • Перелом головки стегнової кістки – рідкісний, часто поєднується з вивихом.

Причини

Основні чинники, що призводять до переломів тазостегнового суглоба:

  • Падіння на таз або бік.
  • ДТП, спортивні травми, падіння з висоти.
  • Остеопороз — суттєво підвищує ризик навіть при незначному навантаженні.
  • Пухлинні процеси — метастази в кістку можуть призвести до патологічних переломів.

Симптоми

  • Гострий біль у ділянці тазу або паху.
  • Неможливість стати на ногу або виконувати активні рухи.
  • Зовнішнє обертання і вкорочення ноги.
  • Набряк, синці, деформація тазостегнової області.
  • Крепітація та патологічна рухливість у зоні травми.

Діагностика

  • Огляд травматолога: оцінка стану кінцівки, чутливості, кровообігу.
  • Рентген таза у двох проєкціях – базовий метод візуалізації.
  • КТ тазостегнового суглоба – особливо при внутрішньосуглобових ушкодженнях або багатоуламкових переломах.
  • МРТ – застосовується при підозрі на пошкодження м’яких тканин або у разі стресового перелому.

Лікування

Консервативне лікування

Використовується рідко – тільки при стабільних переломах без зміщення:

  • Постільний режим, контроль болю, антикоагулянти.
  • Використання витяжіння або короткочасна іммобілізація.
  • Реабілітація під наглядом спеціалістів.

Хірургічне лікування

Є «золотим стандартом» при більшості переломів:

  • Остеосинтез – фіксація уламків гвинтами, пластинами або інтрамедулярним стрижнем.
  • Ендопротезування – заміна шийки стегна або всього суглоба, особливо у людей похилого віку.
  • Реконструкція кульшової западини при внутрішньосуглобових ушкодженнях.

Реабілітація

  • ЛФК – від пасивних рухів до активної розробки суглоба.
  • Фізіотерапія – зменшення болю та набряку, покращення кровообігу.
  • Соціальна адаптація – важлива для літніх пацієнтів: опора, ходунки, корекція побуту.

Можливі ускладнення

  • Асептичний некроз головки стегнової кістки.
  • Несприятливе зрощення або незрощення.
  • Післяопераційні інфекції.
  • Тромбози та тромбоемболії.

Профілактика

  • Профілактика падінь (освітлення, поручні, безпечні підлоги).
  • Лікування остеопорозу: кальцій, вітамін D, фізична активність.
  • Своєчасна діагностика та контроль хронічних захворювань.
  • Поділитися

Юхимчук О.А.

Доктор ортопед - травматолог, кандидат медичних наук.